прорубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… … Український тлумачний словник
проламувати — ую, уєш, недок., пролама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що проломлювати 1). || Прорубувати отвір для дверей, вікна і т. ін. || тільки док. Зробити непридатним для використання, зіпсувати ударами, поштовхами і т. ін.; зламати. 2)… … Український тлумачний словник
прорубати — див. прорубувати … Український тлумачний словник
прорубка — и, ж. 1) Дія за знач. прорубати, прорубувати. 2) діал.Ополонка … Український тлумачний словник
прорубування — я, с. Дія за знач. прорубувати … Український тлумачний словник
прорубуватися — уюся, уєшся, недок., проруба/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Спилюючи дерева, зрубуючи гілля, вирубуючи кущі і т. ін., пробиратися крізь що небудь, вибиратися звідкись. 2) тільки недок. Пас. до прорубувати … Український тлумачний словник
